17:16 

Білий колір (Екатерина Гопенко)

Eugenia_Safronova
Чудеса так боятся слов, что могут уйти навсегда.
Всі мої думки не пройшли цензуру –
Всі мої листи повернулись додому….
Бачиш – мої очі ясні та прозорі,
Знаєш, сльози висохли двісті років потому.

Все, що я почула від внутрішнього голосу –
Звуки божевільних неймовірних флейт,
Бо я тебе кохала, мов збирала лотоси,
Ледь землі торкаючись, живучи ледь-ледь.

Поринаю
В білий колір.
Зупиняю
Рух по колу.
Я поринаю
В білий колір.
Я зупиняю
Рух.

@темы: поэзия

URL
   

Something between the lines

главная